Eлена, 46 - 16 июля 2016 23:01

Так мовчиш,
що заслухатись можна,
потонути в м'якiй тишинi.
I якби не було тривожно,
то чудесно було б менi.

Я не знаю, чи ти вродливий,
i чи ти на свiтi один.
Ти для мене - як справжнє диво,
котре виникло без причин.

Але в серцi - пересторога,
i зривається слово: "Iди"
Пiзно стрiлися нашi дороги.
є на них уже iншi слiди.

Вiрю в серце твоє i волю,
вiрю в правду очей твоiх.
Знаю: ти б не спiткнувся нiколи
об камiння моiх дорiг.
© Лiна Костенко

• 
• 
•