[COLOR=grey] Дім...
Якщо ви не кохали людину із іншого міста, сам не зрозуміти, що таке вокзал. Там починається і життя і закінчується... А якби ця фаза тривала завжди. Щоб не було ні кінця, ні початку...Мрії... Ось тому це місце стає культовим.
Вокзал...Люблю й ненавиджу його,
Народжуюсь, вмираю, воскресаю,
Усе знаходжу й через мить втрачаю.
Віідлуння мрій і снів життя мого.
Вокзал...Це щастя фініш-старт,
Там сонце сходить й морок наступає,
Вогонь гортить і лід там замерзає,
З"являється й зникає сліз азарт.
Вокзал...В цій фазі мрію жить...
Служити щастю із тобою разом,
Душі і тіла стати диким джазом,
І радість із обіймів твоїх пить...
Вокзал...На літній сніг кладе.
Реальність й біль закочує на спину...
Хоч я думками у твій всесвіт лину
Та вітер мої контури краде...[/COLOR][/COLOR][/COLOR]